У господарстві Віктора Кишка з села Любомирки Добровеличківського району, що на Кіровоградщині, 800 гектарів землі і працює лише чотири людини. Про це повідомляє pravda-kr, пише agronews.ua.

Чоловік зізнається, працівників вистачає завдяки агрегату, який працює за технікою стріп тілл. Його Віктор зібрав власноруч. 

За допомогою такого знаряддя у господарстві отримують гарні врожаї, значно заощаджують на пальному та ремонті техніки. Натомість не економлять на зарплатах для працівників. У народі технологію стріп тілл ще називають смуговою оранкою, тому що обробляють лише незначні ділянки — смужки чи рядки, де висіватимуть насіння. За допомогою цієї технології земля зберігає більше вологи і отримує більше поживних речовин. 

«На семінарі у Полтавській області побачив стріптілівський агрегат. Зацікавився. Почав розпитувати, дізнаватися ціну. Мені пояснили, що це задоволення не дешеве. Лише деякі його складові коштували до шести тисяч доларів одна секція. А ще до нього потрібні рама та інші складові. Роздивився і подумав, а чому б не спробувати самостійно його зібрати. На базі джондірівської сівалки почали робити агрегат — прикріпляти диски, лапи, інші складові. Усі комплектуючі не нові, вживані, але гарної якості, імпортні. Зробили його одинадцятирядковим, щоб колеса трактора, який його возить, потрапляли у міжряддя, а не в рядок», — розповідає Віктор.

Агрегат обійшовся в межах 400 тисяч гривень.

«За допомогою агрегату ми нарізаємо рядки шириною 20-25 сантиметрів. Чим менше, тим краще. На агрегат чіпляємо бункер для сухих або бочку для рідких добрив. Під час нарізання рядків восени, вносимо комплексні гранульовані добрива. Навесні в цей же слід вносимо рідкі добрива, слідом сіємо зерно. На наступний рік зміщаємося на міжряддя, які у попередній рік не чіпали. І так рік за роком рухаємося, зміщення робимо сантиметрів на 30-35», — говорить чоловік.

Віктор каже, ця технологія має значні переваги.

«Обробляємо тільки смужку 25 сантиметрів. А те, що між цими рядками, рік гуляє, тобто земля відпочиває. Чим менше ми ковиряємо і перевертаємо землю, тим менше у нас бур’яну. Під агрегат переробили жатку і сівалку. Все зробили одинадцятирядковим. Із жатки прибрали подрібнювач. Коли скосили, наприклад, кукурудзу, залишаємо на зиму стовбур. Він затримує сніг на полі і набирається вологи. А навесні залишки подрібнюємо, нарізаємо рядки, вносимо добрива, сіємо і накриваємо землю поживними речовинами, які віддають подрібнені стовбури, стерня. Також ми ще й економимо на дизпаливі. Оскільки в міжрядку нічого не робимо, нам вистачає 20 літрів пального на гектар. При традиційних технологіях витрачали 70-75 літрів, бо треба було дві культивації робити, коткування, міжряддя», — пояснює співрозмовник.

Значно економлять і на добривах. За традиційними технологіями ними обробляють землю всього поля. Тепер у господарстві вдається вдвічі економити і на цьому. За цією технологією Віктор обробляє поля вже четвертий рік.

«Перший рік особливого покращення врожайності не відчули, тому що не було чим закрити землю, тобто з минулого року не лишилося стерні і поживних речовин. Але економія пішла по техніці. Вона менше працювала, відповідно менше потребувала ремонту, ми не витрачалися на запчастини, — ділиться Віктор. — На другий рік врожайність була кращою. Наступного року — ще більше. Різниця між традиційною технологією і стріп тілл — 20%. Чим більше років ми працюємо за цією технологією, тим більше у ґрунті збирається поживних речовин, волога залишається, менші затрати йдуть на добрива і пальне. Врожай маємо, задоволені».

Agrorpom.icu NEWS


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Заказать звонок
+
Жду звонка!