Критична ситуація на півдні та сході України
Засуха негативно вплинула на посіви кукурудзи на півдні України.
Через аномальну відсутність опадів південні області країни цього року зазнали величезних втрат урожаю. Зокрема, у Миколаївській області засуха триває другий рік поспіль і призвела до того, що аграрії втратили практично весь врожай кукурудзи (приблизно 400 тис. га посівів) та близько половини врожаю соняшнику. За словами голови Миколаївської ОВА Віталія Кіма, такі втрати пояснюються саме відсутністю дощів у критичні періоди розвитку культур. Схожа ситуація спостерігається і в інших областях півдня та частково сходу України – засуха сильно вдарила по Донеччині, Одещині, Херсонщині, Дніпропетровщині та Запоріжжю.
Водночас у більшості центральних, північних та західних регіонів країни аграрії очікують врожайність на рівні минулого року або лише дещо нижчу. Тобто критичне недобрання врожаю спостерігається локально на півдні й подекуди сході, тоді як інші області в цілому демонструють близькі до нормальних показники. Незважаючи на те, що загальна посівна площа в Україні цьогоріч майже не змінилася порівняно з 2024 роком (близько 20 млн га, включно з додатковими 270 тис. га розмінованих земель), станом на 1 серпня українські агровиробники зібрали лише 15,5 млн тонн зерна – це на 63,5% менше, ніж було на цю ж дату торік. Такий різкий спад валового збору підтверджує масштаб негативного впливу посухи 2025 року на агросектор.
Зрошення – порятунок врожаю на Херсонщині
На півдні одним із небагатьох порятунків для врожаю стало штучне зволоження полів. За даними пресслужби Херсонської ОДА, цьогоріч тільки фермери на зрошенні змогли отримати врожай кукурудзи в регіоні. Під цю культуру в області було відведено трохи більше 900 га зрошуваних земель (для порівняння, минулого року – на 200 га більше). «Без води нічого б не виросло. Адміністрація відремонтувала канал Р–9, і зараз ми поливаємо поля звідти», – пояснює місцевий фермер В’ячеслав, наголошуючи на вирішальній ролі зрошення. В результаті відновлення подачі води врожайність кукурудзи на окремих полях Херсонщини зросла у 5 разів порівняно з незрошуваними територіями. Наразі в області планують відновити зрошення ще на 1,5 тис. га (Лиманецька зрошувальна система) для розширення поливних площ під майбутні посіви. Досвід Херсонщини чітко демонструє: розвиток і модернізація іригаційної інфраструктури є критичною умовою збереження врожаїв за умов посушливого клімату.
Вплив посухи на зерновий ринок
Значне скорочення пропозиції зерна, викликане низьким урожаєм у посушливих регіонах, позначається і на ринку. Аналітики відзначають, що низька пропозиція кукурудзи у причорноморському регіоні стримує падіння цін на зернові. Іншими словами, дефіцит врожаю не дав цінам обвалитися, як це могло б статися за умови надлишку зерна. За наявними даними, кукурудза з поставкою у серпні торгувалася за ціною близько 240 $/т (DAP порти). Таким чином, хоча посуха і завдала удару по виробниках, ринкові ціни залишаються відносно стабільними, що частково підтримує тих аграріїв, яким усе ж вдалося зібрати продукцію. Утім, збереження цін не компенсує втрати обсягів вирощеного, тож галузь відчуває суттєвий економічний тиск.
Адаптація агробізнесу до кліматичних викликів
Поточна ситуація є черговим дзвіночком для українського агросектору щодо необхідності адаптації до зміни клімату. Фермери вже починають впроваджувати практики, спрямовані на зменшення залежності від погодних примх. Зокрема, все більшого поширення набувають водозберігаючі технології: точне землеробство з контролем зрошення, краплинний полив, методи обробітку ґрунту no-till (нульовий обробіток), що допомагають утримувати вологу. Окрім технологій зволоження, агровиробники переглядають підходи до планування сівозмін та відбору культур – практикують оптимізацію строків сівби озимих, переходять на більш посухостійкі сорти рослин, пристосовані до сухішого клімату. Такі зміни покликані мінімізувати ризики втрати врожаїв у майбутньому.
Важливо, що інтерес суспільства й інвесторів до сталого (екологічно відповідального) сільського господарства зростає, і держава разом з міжнародними партнерами наразі підтримують проєкти, спрямовані на впровадження сучасних агротехнологій та відновлення зрошення.
Не менш важливою є роль агробізнесу та логістичних компаній у подоланні наслідків посухи. Для підприємств, що спеціалізуються на закупівлі та експорті зерна – таких як UNICORNS – кліматичні ризики стали поштовхом до ще тіснішої співпраці з постачальниками та гнучкого планування діяльності. Компанія UNICORNS, маючи багаторічний досвід роботи на зерновому ринку і міцні партнерські відносини як в Україні, так і за кордоном, надає фермерам інформаційну підтримку на всіх етапах та допомагає оптимізувати логістику постачання. Це дозволяє перенаправити зернові потоки з тих регіонів, що менше постраждали від посухи, аби своєчасно виконати експортні контракти і підтримати продовольчу безпеку. Відповідальний агробізнес, використовуючи свої ресурси та експертизу, фактично стає ланкою, що з’єднує виробників і споживачів у складних умовах. Як показує практика, увесь аграрний ланцюжок – від поля до переробки і експорту – має діяти злагоджено задля протидії таким викликам.
Висновки
Посуха 2025 року на півдні України стала потужним ударом по аграрному сектору, наочно продемонструвавши наслідки кліматичних змін. Катастрофічні втрати врожаю в окремих регіонах підтвердили, що проблема водного дефіциту вже є реальністю, а не теоретичною загрозою. Щоб зберегти врожаї та гарантувати продовольчу безпеку, сільському господарству доведеться адаптуватися до нових кліматичних умов – впроваджувати інновації для економії води, відновлювати системи зрошення, обирати стійкі до посухи технології. На щастя, український агросектор робить кроки у цьому напрямку: як самі фермери, так і великий бізнес усвідомлюють важливість сталого підходу. За підтримки держави та інвесторів, а також завдяки партнерству між всіма учасниками агроланцюга, Україна має шанси успішно подолати кліматичні виклики та зберегти статус одного з ключових виробників продовольства у світі.
0 коментарів